сукупний
СУКУПНИЙ, а, е. 1. Об'єднаний, спільний. Ах, скільки радості, коли ти любиш землю. Нема у ній ні ангелів, ні бога, ані семи небес. А є лиш гордість і горіння, сукупна праця і хвала (Тич., І, 1957, 115).
^ Сукупний суспільний продукт - сума вироблених за певний період (напр., за рік) матеріальних благ. Сукупний суспільний продукт при капіталізмі, хоч і створюється працею трудящих, але розподіляється тільки в інтересах панівних класів, в інтересах їх збагачення (Ком. Укр., 9, 1967, 58).
2. діал. Суміжний. Сукупні левади та огороди, неперегороджені тинами, ледве-ледве піднімаються вгору (Н.-Лев., IV, 1956, 191); Наша земля сукупна з поповою (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сукупний | сукупна | сукупне | сукупні |
Родовий | сукупного | сукупної | сукупного | сукупних |
Давальний | сукупному | сукупній | сукупному | сукупним |
Знахідний | сукупний, сукупного | сукупну | сукупне | сукупні, сукупних |
Орудний | сукупним | сукупною | сукупним | сукупними |
Місцевий | на/у сукупному, сукупнім | на/у сукупній | на/у сукупному, сукупнім | на/у сукупних |