суп
СУП, у, ч. Рідка страва, яка являє собою перев. м'ясний, рибний або грибний відвар з овочами, крупами і т. ін.; юшка. Годують тепер зовсім порядно, на сніданок 4 страви (суп конче), сир, вино, фрукти (Коцюб., III, 1956, 350); Висьорбавши суп, Левко Іванович береться за друге, за макарони з котлетами (Гончар, Тронка, 1963, 270); Овочевий суп; Молочний суп; Суп-пюре; *У порівн. Кипіла, як суп, Вода від тих куль (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 327).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суп | супи |
Родовий | супу | супів |
Давальний | супові, супу | супам |
Знахідний | суп | супи |
Орудний | супом | супами |
Місцевий | на/у супі | на/у супах |
Кличний | супе | супи |
супити
СУПИТИ, плю, пиш; мн. суплять; недок., перех. Зсувати (брови), морщити (обличчя, чоло), набираючи похмурого вигляду; насуплювати. Мати глянула на Соломію, потім на Романа і догадалась, чого Соломія стала невесела, супила брови і поглядала на Романа сердито (Н.-Лев., VI, 1966, 382); Летіла ніч на своїх чорних крилах, а він усе писав, то усміхаючись, то суплячи густі брови (Рибак, Помилка.., 1956, 20).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | суплю | супимо |
2 особа | супиш | супите |
3 особа | супить | суплять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | супитиму | супитимемо |
2 особа | супитимеш | супитимете |
3 особа | супитиме | супитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | супив | супили |
Жіночий рід | супила | |
Середній рід | супило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | супмо | |
2 особа | суп | супте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | суплячи | |
Минулий час | супивши |