суфлер
СУФЛЕР, а, ч. Працівник театру, що під час репетиції та вистави підказує акторам текст ролі. З-за куліс підказують, суфлер вголос читає мені текст ролі, а я мовчки стою (Минуле укр. театру, 1953, 83); Спорожніла сцена. Видно, як поліз у будку суфлер, як подали йому гасову лампу. Ще минула хвилина, і завіса розкрилася (Шиян, Баланда, 1957, 209); Ніщо так не дратує глядача, як настирливий шепіт суфлера (Рад. літ-во, 6, 1971, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | суфлер | суфлери |
Родовий | суфлера | суфлерів |
Давальний | суфлерові, суфлеру | суфлерам |
Знахідний | суфлера | суфлерів |
Орудний | суфлером | суфлерами |
Місцевий | на/у суфлері, суфлерові | на/у суфлерах |
Кличний | суфлере | суфлери |