сферичний
СФЕРИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сфера 1, 2. За сучасними даними земна куля має сферичну будову (Веч. Київ, 30.XI 1967, 2); Було таке враження, що все небо, всю його невагому, сферичну голубінь тримають на собі оті гірські вершини (Гончар, І, 1954, 157); // Який має форму сфери; кулястий. Сферичне дзеркало являє собою старанно відполіровану поверхню кульового сегмента (Курс фізики, III, 1956, 270); Сферичний аеростат; Сферична лінза; Сферичний кухоль.
2. мат. Розташований на сфері (у 1 знач.). Сферичний трикутник; // Який займається вивченням геометричних фігур, розташованих на сфері. Сферична геометрія; Сферична тригонометрія.
^ Сферична астрономія - розділ астрономії, в якому вивчаються положення та видимі рухи світил на небесній сфері.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сферичний | сферична | сферичне | сферичні |
Родовий | сферичного | сферичної | сферичного | сферичних |
Давальний | сферичному | сферичній | сферичному | сферичним |
Знахідний | сферичний, сферичного | сферичну | сферичне | сферичні, сферичних |
Орудний | сферичним | сферичною | сферичним | сферичними |
Місцевий | на/у сферичному, сферичнім | на/у сферичній | на/у сферичному, сферичнім | на/у сферичних |