тернина
ТЕРНИНА, и, ж . 1. Те саме, що терен 1, 3. Тернина грушок не родить (Номис, 1864, № 9305); Сумує тернина і, немов слізьми, осипає засмучену пару своїм білим цвітом (Вас., І, 1959, 114); Застава була обгороджена невисокою цегляною стіною, перед якою росла низькоросла жовта акація та колюча тернина (Збан., Між.. людьми, 1955, 11); * У порівн. Якесь глухе почуттє [почуття], що блуджу, що не бачу виходу перед собою,.. мучило і боліло мене ненастанно, мов тернина, встромлена в ногу (Фр., II, 1950, 93); // Гілка цієї рослини. По три пучки тернини.. У руку набирали [турки].. По тричі в однім місці бідного невольника затинали, Кров християнськую неповинно проливали (Укр.. думи.., 1955, 13).
@ Любити, як сіль в оці [і тернину в боці] див. сіль.
2. перен., нар.-поет. Про відчуття болю, страждання, прикрості, образи. Я марила весь час про вороття хвилину Серед чужого, іншого життя, І завжди першую колючую тернину Приносила хвилина вороття (Л. Укр., І, 1951, 176); З життям усякі болі нерозлучні, і кожного в п'яту своя тернина коле (У. Кравч., Вибр., 1958, 90).
3. Одна, окрема ягідка цієї рослини. * Образно. В прощілину на чужинця дивилися дві чорні тернини.. очей (Досв., Гюлле, 1961, 23); * У порівн. Галя мала густу, темну косу, чорні, як дві тернини, очі з довгими стрілчатими віями (Вас., І, 1959, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тернина | тернини |
Родовий | тернини | тернин |
Давальний | тернині | тернинам |
Знахідний | тернину | тернини |
Орудний | терниною | тернинами |
Місцевий | на/у тернині | на/у тернинах |
Кличний | тернино | тернини |