типово
ТИПОВО. Присл. до типовий 1, 2. Типово український склад обличчя, рівне високе чоло, а найбільше - то довгі сиві вуса, що мальовничо спадали униз, завжди вводили в обман м'якого серцем любителя української старовини (Хотк., І, 1966, 80); Сідаючи, вона приязно посміхнулася до Маргіт, з типово жіночою, майже заздрісною чуйністю похвалила по-мадярськи її рум'янощоку донечку (Гончар, Новели, 1954, 51).