тол
ТОЛ, у, ч. Вибухова речовина; скорочена назва тринітротолуолу. Сапери-підривники підкладали під порожні доти десятки кілограмів толу, і доти з веселим ревом піднімалися з землі і майже цілі ставали на диби (Гончар, III, 1959, 60); [Безсмертна:] Просив [командир загону] медикаментів і розвідати, де толу добути (Баш, П'єси, 1958, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тол | толи |
Родовий | толу | толів |
Давальний | толові, толу | толам |
Знахідний | тол | толи |
Орудний | толом | толами |
Місцевий | на/у толі | на/у толах |
Кличний | толе | толи |
толовий
ТОЛОВИЙ, а, е. Прикм. до тол. Ти ж не замовкла, о, ні, Пісне моя комсомольська, Так, як звитяжна Нікольська В толовім чорнім вогні (Воронько, Тепло.., 1959, 50); // Зробл., вигот. із толу. [Вайсман (розглядаючи рейку ):] Щоб таку штуку підірвати, не дуже багато й треба: три толових шашки, і все полетить шкереберть (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 54).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | толовий | толова | толове | толові |
Родовий | толового | толової | толового | толових |
Давальний | толовому | толовій | толовому | толовим |
Знахідний | толовий, толового | толову | толове | толові, толових |
Орудний | толовим | толовою | толовим | толовими |
Місцевий | на/у толовому, толовім | на/у толовій | на/у толовому, толовім | на/у толових |