томик
ТОМИК, а, ч. Зменш.-пестл. до том. В останні часи я щось розписався, за півроку написав цілий томик (Коцюб., III, 1956, 223); Каламарчики та коробочки з дівочими чарами, томики віршів та романи, дзеркальце в квітках - усе кудись спливло з маленького столика, а на їх місці темніла тепер гора шкільних книжок (Вас., І, 1959, 219); Іван мовчки дістав полотняну торбу з широкою лямкою, вкинув туди томики «Фауста» і «Кобзаря» (Кол., Терен.., 1959, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | томик | томики |
Родовий | томика | томиків |
Давальний | томикові, томику | томикам |
Знахідний | томик | томики |
Орудний | томиком | томиками |
Місцевий | на/у томику | на/у томиках |
Кличний | томику | томики |