тонконогий
ТОНКОНОГИЙ, а, е. 1. Який має тонкі ноги, з тонкими ногами. На шаблі виблискує сонце.. І кінь тонконогий здибився, срібляні дзвенять стремена (Мал., Звенигора, 1959, 102); Війнув вітер, розриваючи димову хмару, і з неї виповз тонконогий Ничипір (Добр., Очак. розмир, 1965, 148).
2. Який має тонкі ніжки, тонку ніжку. Він одвів машину до обочини шляху, а Мірошниченко вийшов на узлісся, збиваючи носком чобота відьмине коло тонконогих грибів (Стельмах, II, 1962, 144); Раптово на чийсь несподіваний жарт Всміхнеться тихцем чоловік срібночолий. І знов над столом тонконогим своїм уперто нахилить він голову сиву (Бажан, І, 1946, 144).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тонконогий | тонконога | тонконоге | тонконогі |
Родовий | тонконогого | тонконогої | тонконогого | тонконогих |
Давальний | тонконогому | тонконогій | тонконогому | тонконогим |
Знахідний | тонконогий, тонконогого | тонконогу | тонконоге | тонконогі, тонконогих |
Орудний | тонконогим | тонконогою | тонконогим | тонконогими |
Місцевий | на/у тонконогому, тонконогім | на/у тонконогій | на/у тонконогому, тонконогім | на/у тонконогих |