топка
ТОПКА, и, ж. Пристрій в печі, котельній установці і т. ін. для спалювання твердого, рідкого чи газоподібного палива. Матрос уперся ногами в купу вугілля і почав підкладати те вугілля до топки, звідки кочегар жбурляв його в криваву горлянку паровоза (Мик., II, 1957, 251); У топці парового казана палали сухі дрова (Чорн., Визвол. земля, 1959, 124); Марко, забувши про втому, кидав вугілля в топки, хотів, щоб пароплав плив швидше до берегів Європи (Цюпа, Назустріч.., 1958, 449).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | топка | топки |
Родовий | топки | топок |
Давальний | топці | топкам |
Знахідний | топку | топки |
Орудний | топкою | топками |
Місцевий | на/у топці | на/у топках |
Кличний | топко | топки |
топкий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | топкий | топка | топке | топкі |
Родовий | топкого | топкої | топкого | топких |
Давальний | топкому | топкій | топкому | топким |
Знахідний | топкий, топкого | топку | топке | топкі, топких |
Орудний | топким | топкою | топким | топкими |
Місцевий | на/у топкому, топкім | на/у топкій | на/у топкому, топкім | на/у топких |