транспортер
ТРАНСПОРТЕР, а, ч . 1. Пристрій для безперервного переміщення вантажів на невелику відстань; конвейєр. І транспортер відразу Вугілля підбира, А потім - в вагонетки, А потім - на-гора!.. (Бойко, З Дон. краю, 1952, 56); Вивантаження силосу з ям і траншей успішно проводять з допомогою транспортера, який легко пересувається з місця на місце (Колг. Укр., 9, 1957, 45); Від елеватора берегом Дніпра тягнеться довгий транспортер, що доставляє пшеницю на потужний млинарський завод, який виробляє три сорти борошна і манні крупи (Рад. Укр., 18.VII 1959, 2).
2. Багатоосьова залізнична платформа для перевезення великовагових вантажів.
3. військ. Те саме, що бронетранспортер. За вікном десь близько заскреготав транспортер, і трасуючі кулі полетіли в залу, як куці блискавки (Гончар, III, 1959, 147).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | транспортер | транспортери |
Родовий | транспортера | транспортерів |
Давальний | транспортерові, транспортеру | транспортерам |
Знахідний | транспортер | транспортери |
Орудний | транспортером | транспортерами |
Місцевий | на/у транспортері | на/у транспортерах |
Кличний | транспортере | транспортери |