троян
ТРОЯН, а, ч., заст . 1. Троє (коней). На друге літо - обзавівся [Максим] трояном коней (Мирний, І, 1949, 238); Його примчав на мальованій таращанській бричці троян вороних коней (Стельмах, І, 1962, 319).
2. Вид танцю з притупуванням правою ногою. Пустилась трояна, приспівуючи (Барв., Опов.., 1902, 45).
Давати (дати) трояна - танцюючи, притупувати правою ногою.
3. Рід гри. Хто у лозу, Хто в трояна,.. Хто в хрещик з дівоньками грає (Укр. поети-романтики.., 1968, 289).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | троян | трояни |
Родовий | трояна | троянів |
Давальний | троянові, трояну | троянам |
Знахідний | троян | трояни |
Орудний | трояном | троянами |
Місцевий | на/у трояні | на/у троянах |
Кличний | трояне | трояни |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Троян | Трояни |
Родовий | Трояна | Троянів |
Давальний | Троянові, Трояну | Троянам |
Знахідний | Трояна | Трояни |
Орудний | Трояном | Троянами |
Місцевий | на/у Трояні | на/у Троянах |
Кличний | Трояне | Трояни |
троянин
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | троянин | трояни |
Родовий | троянина | троян |
Давальний | троянинові, троянину | троянам |
Знахідний | троянина | троян |
Орудний | троянином | троянами |
Місцевий | на/у троянині, троянинові | на/у троянах |
Кличний | троянине | трояни |