труси
ТРУСИ, ів, мн. Короткі спортивні штани. Вона й одягнена була як хлопчик: влітку - в труси й майку, взимку - в просторий лижний костюм (В ім'я Вітч., 1954, 5); Блакитні, білі й червоні майки колом заповнюють стрільбище. Миготять труси (Донч., II, 1956, 310); // Предмет чоловічої та жіночої нижньої білизни такого вигляду. Роздягнувшись у хаті, син виходить на подвір'я в трусах, у майці. Без мундира такий простий, такий свій (Гончар, Тронка, 1963, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | труси | |
Родовий | трусів | |
Давальний | трусам | |
Знахідний | труси | |
Орудний | трусами | |
Місцевий | на/у трусах | |
Кличний | труси |
трус
ТРУС1, у, ч . 1. розм. Трясіння, здригання. * У порівн. А вниз, мов пурпуровий водопад, Спадав вечірній сутінок і звільна Тонув у темряві, що низ встеляла. І був сей вид для вандрівця німого Мов грім небесний і мов трус землі (Фр., X, 1954, 372); // Землетрус. Надто бурхливі у вас поривання: раз блисків, пожежі, А за хвилину вам бур, громів і трусу давай (Фр., XIII, 1954, 305); - Михайле-архангеле, поможи мені, грішній рабі, оборонити цих дітей нерозумних від потопу і трусу, від марної смерті і всякого зла... (Стельмах, І, 1962, 210).
2. перен., розм. Метушня, сум'яття; тривога. Заснув він [Рябко] смачно так, як сплять всі добрі люди, Що щиро стережуть добро своїх панів... Як ось - трус, галас, крик!.. весь двір загомонів (Г.-Арт., Байки.., 1958, 50); // Страх, переляк. Братик Михайло коханий! Як тебе рятувати? - І сльози палючі капали на його від жаху та від трусу (Вовчок, І, 1955, 341).
@ Нагнати трусу - вселити страх комусь; налякати. Такого трусу нагнали йому (Сл. Гр.); Підшитий трусом див. підшитий.
3. Ретельний огляд офіційними особами кого-, чого-небудь для виявлення прихованого, недозволеного або вкраденого; обшук. - Може, Гаммерштейн схоче робити трус по всіх домах, шукати зброї та схованих повстанців (Фр., VI, 1951, 165); Юнак вимагав від провідників, щоб вони зараз же зробили трус у поїзді і знайшли його чемодан (Трубл., II, 1950, 134).
ТРУС2, а, ч., розм., рідко. Те саме, що боягуз; страхополох. Враги Троянські почивали, Од трусів вилазки не ждали (Котл., І, 1952, 220).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трус | труси |
Родовий | трусу | трусів |
Давальний | трусові, трусу | трусам |
Знахідний | трус | труси |
Орудний | трусом | трусами |
Місцевий | на/у трусі | на/у трусах |
Кличний | трусе | труси |
труса
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | труса | труси |
Родовий | труси | трус |
Давальний | трусі | трусам |
Знахідний | трусу | труси |
Орудний | трусою | трусами |
Місцевий | на/у трусі | на/у трусах |
Кличний | трусо | труси |
трусити
ТРУСИТИ, трушу, трусиш, недок . 1. перех. Поштовхами, ривками коливати, розхитувати з боку на бік або згори вниз; трясти. Хлопці полізли на грушу та й давай трусить (Н.-Лев., II, 1956, 377); Вівці ліниво згинають коліна, тремтять на тонких ніжках і трусять вовну (Коцюб., II, 1955, 320); Кущ навпроти шелестів і дрижав, ніби його хтось трусив руками знизу (Коз., Зол. грамота, 1939, 88); // Примушувати падати плоди коливанням, розхитуванням дерев, кущів. Вже достоялись маслини. Стала [я] їх трусити (Крим., Вибр., 1965, 51); На березі, в саду, Трусять яблука дівчата (Нех., Сонце.., 1947, 105); // Вхопивши когось за плече, рукав і т. ін., штовхати, смикати, термосити. Пішов товариш Рубан до пастухів. Балакав з ними, кулаком махав, за грудки трусив (Ю. Янов., І, 1958, 125); - Він говорив, що скарб за городищем, над Дніпром. - Брешеш! - кричав Бразд і трусив Микулу (Скл., Святослав, 1959, 28); // Трясучи, намагатися повернути до притомності (утопленого, задушеного тощо). Як плюснули її [Устю] у воду, так тут їй і амінь! Хоч і трусили, та і не відкачали (Кв.-Осн., II, 1956, 180); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно й почали трусити (Мирний, І, 1954, 313); // Обхопивши когось руками, трясти на знак привітання. Поки старий пояснював, де може бути зараз голова колгоспу, Іван уже трусив в обіймах Павла Коваля (Кучер, Трудна любов, 1960, 403).
Трусити руку (руки) кому - стиснувши комусь руку (руки), трясти на знак привітання. Почалося знайомлення. Попадя, як ясочка, бігала від одного до другого, хапалася за руки, міцно здавлюючи їх, трусила (Мирний, III, 1954, 192); Данилові трусила руку [Марина] кілька хвилин, а Тосю пообіцяла зацілувати до смерті (Смолич, Мир..., 1958, 44).
2. перех. Трясучи, спорожняти що-небудь. На світанку Григорій з Володимиром Івановичем пішли трусити жаки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 674); // Трясучи, висипати щось із чогось цілком або частково; витрушувати. Кожен вечір на лимані ставив [дід] ятірці, ранком трусив рибу і тут же її продавав грабарям (Ле, Опов. та нариси, 1950, 26); // Стріпуючи, видаляти пилюку з чогось. Балабуха став у ганку й почав трусити свою довгу шинелю (Н.-Лев., III, 1956, 29).
Трусити сажу (комин) - очищати комин, димар від сажі. - В цій хаті, мабуть, ніколи не трусили сажі... Можна згоріти! (Чаб., Балкан. весна, 1960, 175); Хіба йому вдивовижу, що комин чорний, як його трусять? (Барв., Опов.., 1902, 109).
3. неперех. Робити помахи чим-небудь у повітрі. А в самому натовпі звивається дядько Володько, трусить якоюсь свитиною (Вовчок, VI, 1956, 295); Офіцер-бухгалтер трусив брезентовим портфельчиком (Ю. Янов., І, 1954, 126); // Хитати, поводити з боку в бік або вгору та вниз. Шептав [ксьондз] такі анекдоти, що білі лоби червоніли од сміху, і навіть солідний директор трусив своїм животом (Коцюб., II, 1955, 253); Коняка трусила задом, трахкала ногами в дощаний передок (Тют., Вир, 1964, 272); // Метляти, трясти чим-небудь. Сидить [Онисько] оце, слухає-слухає, хитає головою, трусить бородою, зітхне глибоко та важко... (Мирний, IV, 1955, 54); Тимко кладе біля себе на лаві картуз, трусить кучерями (Тют., Вир, 1964, 96).
@ Трусити гаманцем - витрачати гроші, не шкодувати грошей на що-небудь, для когось. - Труси, труси гаманцем. Учора ти говорив, що за селянина душу віддаси. А ми душі не просимо. Дай нам трохи грошенят (Тют., Вир, 1964, 130); Трусити кулаком (кулаками) див. кулак.
4. перех. і без додатка. Надавати тілу коливального руху; спричиняти трясіння кого-, чого-небудь. Сміх трусить постаті хліборобів, веселими сльозами наливає очі (Стельмах, Хліб.., 1959, 398); // Викликати, спричиняти тремтіння тіла (про страх, хворобу, холод і т. ін.). Христя вискочила у сіни. Сльози давили її, страх трусив усю... (Мирний, III, 1954, 118); Адаменко кладе мене горілиць і тримає, мене трусять марення (Ю. Янов., ІІ, 1958, 247); * Образно. Двері враз залящали, неначе готелем лихоманково трусить неспокій (Бажан, II, 1947, 23); // безос. Сама [Маруся], як вогонь, гаряча, а її трусить так, що й сказати не можна! (Кв.-Осн., II, 1956, 81); Що не вхопить [Петька] - проп'є, а потім прилізе до хати, а ним як почне трусити... (Зар., На.. світі, 1967, 67).
Трясця (пропасниця, лихоманка) тру#сить (трусила) кого, рідко ким - хтось тремтить від страху, хвороби тощо; когось морозить (у 4 знач.). [Єгор Іванович:] Хати горять, а людей трясця трусить (Ю. Янов., Драм. тв., 1946, 11); Його часто трусила лихоманка, а він казав, що та хвороба має вийти з нього разом з потом (Донч., IV, 1957, 18); Саме тоді він занедужав, лежав у землянці, і його трусила пропасниця (Кочура, Зол. грамота, 1960, 369).
5. перех. і без додатка. Хитати, підкидати (під час їзди по нерівній дорозі, верхи галопом і т. ін.). Драбинястий віз, запряжений одною конякою, раз у раз підскакував і немилосердно трусив (Коцюб., І, 1955, 307); // безос. Одкинувшись тулубом назад на коні, щоб не так трусило без сідла на рисі, він увесь час сторожко прислухався назад (Головко, II, 1957, 140); Машина їхала важко й поволі, щоб їх [поранених] не трусило (Кучер, Голод, 1961, 178); // перех. Хитаючи, підкидаючи, везти когось. Плохенький коник трусив його до станції, де перебував у ешелонах відділ постачання дивізії (Панч, І, 1956, 591).
Трусити клусом (риссю, ристю) - бігти дрібною ходою. Коні трусили дрібною ристю, на возах сиділо повно людей (Смолич, Мир.., 1958, 191).
6. неперех., перев. чим. Розсипати, розсівати; сіяти. Шматки кулів летіли вгору й горіли, розсипались на повітрі й трусили іскрами додолу на полі (Н.-Лев., II, 1956, 197); Між небом і землею простяглися невидимі струни, і хтось тужливий грав на них сльози свої. Жалібним шумом вторували йому дерева і трусили водяним пилом (Хотк., II, 1966, 266); // безос. З неба трусило, як з решета (Вільде, На порозі, 1955, 239); // у сполуч. зі сл. пір'я тощо. Губити, ронити. Через двір проходять гуси, Злегка пір'ям білим трусять (Шпак, Вибр., 1952, 68); // також перех. Устеляти, посипати, розтрушуючи що-небудь. Дівчата.. долівки труситимуть луговою травою (Гончар, II, 1959, 267).
7. перех. і без додатка. Робити обшук, трус. Доли біжить Хаброня та й каже, що вже трусять у сусід на кутку, перетрусили усе в хаті в куми Марти, знайшли якийсь лантух з краденим добром (Н.-Лев., ІІІ,1956, 277); Кинулись трусить мене. Поперекидали, де що було й у хаті, й біля хати (Тесл., З книги життя, 1949, 69); // Шукати, намагатися виявити що-небудь заховане, приховане. [Дудар:] Малоштане,.. Іди трусити хліб у Чирви (Мик., І, 1957, 72).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трушу | трусимо |
2 особа | трусиш | трусите |
3 особа | трусить | трусять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | труситиму | труситимемо |
2 особа | труситимеш | труситимете |
3 особа | труситиме | труситимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трусив | трусили |
Жіночий рід | трусила | |
Середній рід | трусило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трусімо | |
2 особа | труси | трусіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | трусячи | |
Минулий час | трусивши |