туди-сюди
ТУДИ-СЮДИ, присл., розм . 1. То в один, то в інший бік; взад і вперед; в різні місця; в різних напрямках. Христя метнулася сюди-туди, знайшла два огірки, одрізала шматок хліба і подала хлопцеві (Мирний, І, 1954, 242); Довго на річці не будуть вони. Перепливуть річку туди-сюди та й прибіжать (Головко, І, 1957, 189).
2. перев. із сл. ще, у знач. присудк. сл. Нічого, можна стерпіти; сяк-так. Коли б же то поговорив [з дівчиною], так би ще туди-сюди; а то тільки зобачив,.. вже.. і полюбив, і вбивається за нею... (Кв.-Осн., II, 1956, 306); - Солдат з тебе, батьку, ще туди-сюди, а кухар - нікудишній (Зар., На.. світі, 1967, 40).