тупцюватися
ТУПЦЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ТУПЦЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. Цілий день тупцювалися та толкувалися одрадяни, не знаючи, що їм робити (Мирний, IV, 1955, 244); Любовно поляскав [Панас] по шиї коня, що не стояв, тупцювався на місці (Головко, II, 1957, 297); Приїжджали механіки аж із Самбора, тупцювалися біля неї, смикали за всілякі важелі, а машина стояла нерухомо (Чорн., Визвол. земля, 1959, 21); Тупцявся вовк, тупцявся коло лисиччиної хатки - не влізе (Укр.. казки, 1951, 33); Солдати нетерпляче тупцялися на місці, ноги їх клякли (Тулуб, В степу.., 1964, 185).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тупцююся | тупцюємося |
2 особа | тупцюєшся | тупцюєтеся |
3 особа | тупцюється | тупцюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тупцюватимуся | тупцюватимемося |
2 особа | тупцюватимешся | тупцюватиметеся |
3 особа | тупцюватиметься | тупцюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тупцювався | тупцювалися |
Жіночий рід | тупцювалася | |
Середній рід | тупцювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тупцюймося | |
2 особа | тупцюйся | тупцюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тупцюючись | |
Минулий час | тупцювавшись |