тягар
ТЯГАР, я, ч . 1. Вага; велика вага. Камінню властивий тягар, пекучість - огневі, Плинність - воді (Зеров, Вибр., 1966, 137); Руки його слабіли й тремтіли від тягаря, що лежав на вилах (Тют., Вир, 1964, 116); * Образно. З юрби виходить похила бабуся. Тягар літ давить її до землі (Підс., Жарти.., 1968, 11).
2. Важкий вантаж, важка ноша. - Бери, бери! - розсердився пан Стець. - Не носити ж мені тягар самому! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 209); Треба мати хист докера, щоб понести на собі такий тягар. Але всі п'ятеро, крекчучи, завдали собі ящики на плечі (Смолич, V, 1959, 35).
3. перев. чого, перен. Дуже важкі обов'язки, знегоди, клопоти. Життя моє було тягар (Крим., Вибр., 1965, 128); Боротьба смердів змусила пануючий клас піти на поступки і зменшити тягар феодальної експлуатації (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 462); Зустрічайте ж бурю, якщо посіяли вітер. Зазнайте тягаря війни і на своїй землі (Довж., І, 1958, 360); // Гнітючі переживання. [Гайдай:] Скажіть мені, товариші, куди йти?.. Щоб силу мав я одрубати в собі тяжкий тягар, що душить, смокче серце і розриває мозок?.. (Корн., І, 1955, 76); Молодий хлопець виносив з рідного села важкий тягар роздумів (Кол., Терен.., 1959, 147).
@ Брати (взяти, прийняти і т. ін. ) на себе (на свої плечі) (весь) тягар - брати на себе обтяжливі обов'язки, братися за якусь дуже важку справу, важку роботу. Західна Європа була врятована від страхіть татарської навали. Цим вона зобов'язана руському народові, який прийняв на себе весь тягар боротьби з татарами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957; 578); Сидів [Горецький] у своєму кабінеті і не вірив, що сам, добровільно, взяв на свої плечі тягар (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 255); Бути (стати) тягарем для кого - завдавати (завдати) кому-небудь клопоту, бути обтяжливим, вимагаючи уваги, турботи, витрат на утримання і т. ін. - Із світанком у город я маю податись Жебрати, щоб тягарем не бути тобі і товариству (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 263); - Друзі мене кличуть в листах, але я поки що не хочу їхати, щоб не стати для них тягарем (Тют., Вир, 1964, 163); Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів (Гончар, III, 1959, 432); З плечей (з пліч) упав (звалився і т. ін. ) тягар див. плече; Лягати (лягти, налягати і т. ін. ) [усім] тягарем на плечі; [Увесь] тягар чого ліг на плечі; Тягар чого лежав на плечах - ставати (стати) тяжким обов'язком для когось; сильно пригнічувати когось. Панщина ж, своє господарство і діти усім тягарем лягли на одні материні плечі (Стельмах, Хліб.., 1959, 433); Увесь страшний тягар соціального і національного поневолення ліг на плечі селянства і міської бідноти (Цюпа, Україна.., 1960, 19); Велика, досі незнана відповідальність - чув [Сагайда] - лягає йому на плечі нещадним тягарем (Гончар, III, 1959, 142); Лягати (лягти, налягати і т. ін. ) тягарем на серце (серця); Лежати тягарем на серці - завдавати душевних страждань, гнітити, викликати тяжкий неспокій. Тут несподівано друга, грізніша подія заходить І на, стурбовані наші серця тягарем налягає (Зеров, Вибр., 1966, 243); Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (Тулуб, В степу.., 1964, 214); Нести (винести) [увесь] тягар чого, який на своїх плечах (на собі) - мати обтяжливі обов'язки, здійснювати якусь дуже важку справу, виконувати важку роботу. - Я оце щойно прийшов з роботи і трохи втомлений... - О, розумію, розумію... Такий тягар нести на своїх плечах (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 97); Основний тягар боротьби проти фашизму виніс на своїх плечах радянський народ (Ком. Укр., 11, 1967, 75); Нести тягар у серці - зазнавати душевних страждань, тяжко переживати. Ти [Т. Шевченко] в серці ніс тягар його [народу] великий, Святий тягар народної скорботи (Сам., I, 1958, 137); Скидати (скинути) тягар з плечей - позбуватися чогось важкого, обтяжливих обов'язків, здійснювати важку справу, закінчувати важку роботу. Певно, довго гнобила бідність його рід.. Як важко було скидати з плечей цей тягар (Довж., І, 1958, 55); Скидати (скинути) тягар із серця (з душі) - заспокоюватися, відчувати душевний спокій, полегкість. - Відчуваю, як ви прагнете.. скинути тягар з серця, що стільки часу гнітить вас (Вільде, Сестри.., 1958, 434).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тягар | тягарі |
Родовий | тягаря | тягарів |
Давальний | тягареві, тягарю | тягарям |
Знахідний | тягар | тягарі |
Орудний | тягарем | тягарями |
Місцевий | на/у тягарі | на/у тягарях |
Кличний | тягарю | тягарі |