удосконалення
УДОСКОНАЛЕННЯ (ВДОСКОНАЛЕННЯ), я, с . 1. Дія за знач. удосконалити і удосконалитися. Створення матеріально-технічної бази комунізму вимагає постійного вдосконалення господарського керівництва і планування (Програма КПРС, 1961, 75); Найкращих наслідків в удосконаленні скрипки домігся геніальний Антоніо Страдіваріус (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 141); Протягом кількох років Сошенко безпосередньо керував художнім вдосконаленням Шевченка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 18).
Інститут (курси) удосконалення кого - інститут (курси) для підвищення кваліфікації спеціалістів. В 1940 р. у Харкові функціонувало 17 науково-дослідних інститутів, два медичних, стоматологічний та фармацевтичний інститути, інститут удосконалення лікарів (Матеріали.. охор. здоров'я.., 1957, 174).
2. Зміна в чому-небудь у бік поліпшення; результат такої зміни. Став [Зинько] заробляти не гірше од покійного батька, зробив невеличке технічне удосконалення й заходився працювати одразу коло декількох верстатів (Ю. Янов., II, 1954, 18); Завалив [Іван Кіндратович] стіл хитромудрими кресленнями і - не чіпай.. Там народжується якесь нове удосконалення (Ткач, Арена, 1960, 204).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | удосконалення | удосконалення |
Родовий | удосконалення | удосконалень |
Давальний | удосконаленню | удосконаленням |
Знахідний | удосконалення | удосконалення |
Орудний | удосконаленням | удосконаленнями |
Місцевий | на/у удосконаленні | на/у удосконаленнях |
Кличний | удосконалення | удосконалення |