уймати
УЙМАТИ, аю, аєш, недок., УЙНЯТИ, уйму, уймеш, док., перех., діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним. Дрібні риси лиця,.. буйне волосся уймали їй [Пазі] літ (Март., Тв., 1954, 346); Хай плещуть хвилями пісень моїх слова, Хай кожна рима рани обмива, Хай кожний спів уйма народний біль... (Олесь, Вибр., 1958, 67); Клопоти передсвяточні уйняли трохи неспокою Марусі: не було часу (Хотк., II, 1966, 34); // Віднімати, відбирати. Козакові мову уймало не тільки зворушення зустрічі,.. але і... страх перед коханою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 322).
Уймати честі кому - принижувати кого-небудь; порочити. [Руфін:] Прісцілла чесна, батьку, їй честі не уймай (Л. Укр., II, 1951, 457).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уймаю | уймаємо |
2 особа | уймаєш | уймаєте |
3 особа | уймає | уймають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уйматиму | уйматимемо |
2 особа | уйматимеш | уйматимете |
3 особа | уйматиме | уйматимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уймав | уймали |
Жіночий рід | уймала | |
Середній рід | уймало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уймаймо | |
2 особа | уймай | уймайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уймаючи | |
Минулий час | уймавши |