усний
УСНИЙ, а, е. Виражений у звуковій формі словами, що вимовляються, а не пишуться. Він прочитав козацьку грамоту і тепер дає до неї усні пояснення (Тулуб, Людолови, II, 1957, 496); // Викладений словами, розказаний, а не написаний, на підтвердження знань з певної галузі (про іспит). Був у нас усний іспит з української мови (Донч., V, 1957, 209).
Усна народна творчість - те саме, що фольклор. Метафори, виразно споріднені з усною народною творчістю.., поєднуються з такими, в яких зміст розкривається через політичну, до деякої міри піднесену лексику (Мова і стиль «Вершників», 1955, 35); Усний журнал - тематично об'єднані виступи, виголошені зі сцени по радіо на підприємстві, в установі і т. ін. Поетичною ленініаною відкрився в палаці культури Київського трамвайно-тролейбусного управління усний літературний журнал «Трибуна лектора» (Вітч., 2, 1969, 220).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | усний | усна | усне | усні |
Родовий | усного | усної | усного | усних |
Давальний | усному | усній | усному | усним |
Знахідний | усний, усного | усну | усне | усні, усних |
Орудний | усним | усною | усним | усними |
Місцевий | на/у усному, уснім | на/у усній | на/у усному, уснім | на/у усних |