устилати
УСТИЛАТИ (ВСТИЛАТИ), аю, аєш, недок., УСЛАТИ (ВСЛАТИ), устелю, устелеш, док., перех., розм. Те саме, що устеляти. Кімнати її він услав килимами (Шиян, Вибр., 1947, 5): В огороді хмелинонька Грядки устилає (Чуб., V, 1874, 280); Пада листя із тополі, устилає темний дол [діл] (Гонч., Вибр., 1959, 116); * Образно. Довго хмарами небо покрите було. Довго землю встилали тумани (Олесь, Вибр., 1958, 70); Квітчає парк червоним листом Карнизи, ліхтарі, дроти, Встилає килимом барвистим Майдани, вулиці, мости... (Вирган, В розп. літа, 1959, 35).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устилаю | устилаємо |
2 особа | устилаєш | устилаєте |
3 особа | устилає | устилають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устилатиму | устилатимемо |
2 особа | устилатимеш | устилатимете |
3 особа | устилатиме | устилатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | устилав | устилали |
Жіночий рід | устилала | |
Середній рід | устилало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | устилаймо | |
2 особа | устилай | устилайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | устилаючи | |
Минулий час | устилавши |