утеклий
УТЕКЛИЙ (ВТЕКЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до утекти. Утеклий кріпак; // у знач. ім. утеклий, лого, ч.; утекла, лої, ж. Людина, яка втекла. Там [у дніпрових плавнях] від ярма, а то й від плахи Утеклий захисту шукав (Рильський, III, 1961, 143); Хтось приніс чутку, що втекла була вчителькою (Загреб., Шепіт, 1966, 101).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | утеклий | утекла | утекле | утеклі |
Родовий | утеклого | утеклої | утеклого | утеклих |
Давальний | утеклому | утеклій | утеклому | утеклим |
Знахідний | утеклий, утеклого | утеклу | утекле | утеклі, утеклих |
Орудний | утеклим | утеклою | утеклим | утеклими |
Місцевий | на/у утеклому, утеклім | на/у утеклій | на/у утеклому, утеклім | на/у утеклих |
утекти
УТЕКТИ див. утікати1.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утечу | утечемо |
2 особа | утечеш | утечете |
3 особа | утече | утечуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | утік | утекли |
Жіночий рід | утекла | |
Середній рід | утекло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | утечімо | |
2 особа | утечи | утечіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | утікши |