хвостик
ХВОСТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хвіст 1-10, 12. Порося було сите, пахуче, з закоцюрбленим хвостиком (Н.-Лев., III, 1956, 377); Раптом білка мотнула хвостиком і, опинившись на другім дереві, зникла у зелених вітах (Досв., Вибр., 1959, 47); Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу.. Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик - і зникне (Коцюб., II, 1955, 290); Дуже чудно і навіть якось смішно дивитись, як на лаврах та кипарисах лежать білі платочки снігу.. Їздити, властиве, зовсім нема по чому, ..але тут.. люди чіпляються до кожної приключки, щоб показати санки і хоч хвостик якого-небудь поганенького хутра (Л. Укр., V, 1956, 214); Перед образами гойдалися на ниточках роблені голуби. Крила в них сизі, груди червоні, хвостики чорні (Мирний, І, 1949, 359); Яблука сиділи одне біля одного так щільно, що деякі з них були витіснені і трималися на довгих хвостиках (Чаб., Тече вода.., 1961, 70); В воскові пальці бере делікатно, за білий хвостик редьку, і йому так приємно, що все таке гарне, ..смачне (Коцюб., II, 1955, 186); Микола час од часу мугикав, підсідав до піаніно, брав акорди і знову захоплено, нервово викривляв хвостики на нотнім папері... (Досв., Вибр., 1959, 16).
◇ Бігати (бігти, побігти, ходити і т. ін.) хвостиком (як хвостик) за ким - невідступно ходити за ким-небудь. Найбільше балакали люди, як Параска хвостиком бігала за паничем, з котрим вона, ще дівуючи, познайомилася (Мирний, IV, 1955, 57); - Затримайте його! - мало не плачучи, попросила Жакліна, коли за Віталієм зачинилися двері.- Невже ж мені за ним хвостиком бігти? (Мур., Свіже повітря.., 1962, 168); Цілими годинами, як лекції повиучує, а своєї менторки, моєї дочки, немає, просиджує або хвостиком ходе [ходить] за мною Володя і говорить-говорить (Дн. Чайка, Тв., 1960, 129); Ніколи Івась не розлучався з матір'ю..; піде ж куди Горпина: у крамницю, або на річку, або до церкви,- і він за нею учепиться, як хвостик (Григ., Вибр., 1959, 123); Тільки хвостиком мелькнути див. мелькнути.
2. перен., розм. Частина чого-небудь; кінчик. Післязавтра вечір в Літературно-артистичному товаристві, то там будуть читати мій реферат, викроєний з моєї статті про драму новітню, а я ще маю до нього доточити новий хвостик (огляд на українську драму) (Л. Укр., V, 1956, 377); // Дуже мала (перев. остання) частина періоду, часу. - А я? - запитав сам себе Зуб. - А, мабуть, теж полетів би [на Марс], тим більше, що поставлено на карту тут було б не так багато - лише якийсь мізерний хвостик життя (Собко, Справа.., 1959, 28).
◇ З хвостиком - з надлишком, з невеликою надбавкою. - Їй-богу, мало сотні карбованців.. Треба дві або й три сотні та ще й з хвостиком,- сказав Мельхиседек (Н.-Лев., III, 1956, 55); - А завтра знов те саме, що вчора: Шугалія посіяв півтора, Барило - гектар з хвостиком (Кучер, Трудна любов, 1960, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хвостик | хвостики |
Родовий | хвостика | хвостиків |
Давальний | хвостикові, хвостику | хвостикам |
Знахідний | хвостик | хвостики |
Орудний | хвостиком | хвостиками |
Місцевий | на/у хвостику | на/у хвостиках |
Кличний | хвостику | хвостики |