хльостати
ХЛЬОСТАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех. Те саме, що хльоскати. Що день, то неборак, знай, молиться все богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу, І чулих воликів, знай., хльоста батогом, Поки опиниться перед своїм двором
(Г.-Арт., Байки.., 1958, 46); Есесівець не підпускав нікого. Він з реготом хльостав жінку по руках і по голові (Хижняк, Тамара, 1959, 247); Запаска аж хльостала по ногах (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 178); В обличчя хльостав дощ, над лісом бив грім, стогнали сосни, під ногами плющало болото (Десняк, Опов., 1951, 84); Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Перв., І, 1958, 131).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хльостаю | хльостаємо |
2 особа | хльостаєш | хльостаєте |
3 особа | хльостає | хльостають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хльостатиму | хльостатимемо |
2 особа | хльостатимеш | хльостатимете |
3 особа | хльостатиме | хльостатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хльостав | хльостали |
Жіночий рід | хльостала | |
Середній рід | хльостало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хльостаймо | |
2 особа | хльостай | хльостайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хльостаючи | |
Минулий час | хльоставши |