хмурий
ХМУРИЙ, а, е. 1. Те саме, що похмурий 1. Стояла рання весняна пора надворі. День дощовий, хмурий... (Мирний, І, 1949, 156); Хмура осінь насуває... (Манж., Тв., 1955, 130); У осінню хмуру пору Хитрий жук зашивсь під кору (Стельмах, Колосок.., 1959, 60); Так женуть лихі катюги З гурту братнього мене В хмурий край снігів та хуги, В підземелля кам'яне (Граб., І, 1959, 293); Небо спохмурніло, і слідом за ним хмурою стала ріка (Жур., Вечір.., 1958, 381); Хтось співав коло хмурого бору (Стельмах, Добрий ранок, 1941, 26); О вечори в землянці хмурій, пісні і сльози за вікном!.. (Сос., I, 1957, 348); Зала в палаці пана Дубровського.. Товсті мури, дужна стеля, глибокі лучкові вікна, важкі меблі, пишна, але хмура розкіш (Коч., І, 1956, 117); Недогарок жовто-зеленої лойової свічки, управлений в пляшку, ледве-ледве тлів і давав якийсь хмурий світ (Мирний, І, 1954, 293).
2. Те саме, що похмурий 2. - Утомивсь,- каже [Данило],- хочу одпочити... - Та хмурий, невеселий такий (Вовчок, І, 1955, 98); Сновигає [Чіпка] іноді по двору від хати до воріт, від воріт до хати, хмурий, насуплений... (Мирний, І, 1949, 403); Батько хмурий мовчки зняв пасок із себе і вперше відшмагав Артема (Головко, II, 1957, 216); - Не знати, чи буде у Анни Марина Лукіянова..- Хто найдовше за нею ходив, той найліпше буде знати,- промовив нарешті хмурий парубок (Кобр., Вибр., 1954, 165); - Славний хлопчина,- похвалив Свирид Яковлевич.- Тільки такий самий мовчазний, хмурий, як і ти (Стельмах, II, 1962, 178); Наталя почервоніла, опустила очі, щоб не бачити хмурого обличчя Остапчука (Жур., Опов., 1956, 48); Матюха з-під хмурих брів глянув на Якова і п'яний підвівся з стільця (Головко, II, 1957, 64); З палацу супроваджуваний сотнями цікавих, споважнілих і хмурих очей вийшов Аркадій Валеріанович (Стельмах, І, 1962, 627); В хмурих думах він підходить до просторого подвір'я Омеляна Шмалія, огородженого дощаним.. парканом (Стельмах, І, 1962, 111).
3. перен. Те саме, що похмурий 3. Вони [хвилі] гомоніли все тихше і тихше, і з їх гомону виникала пісня, безнадійна і хмура, як туманна ніч на морі (Л. Укр., III, 1952, 590).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хмурий | хмура | хмуре | хмурі |
Родовий | хмурого | хмурої | хмурого | хмурих |
Давальний | хмурому | хмурій | хмурому | хмурим |
Знахідний | хмурий, хмурого | хмуру | хмуре | хмурі, хмурих |
Орудний | хмурим | хмурою | хмурим | хмурими |
Місцевий | на/у хмурому, хмурім | на/у хмурій | на/у хмурому, хмурім | на/у хмурих |