хром
ХРОМ, у, ч. 1. Хімічний елемент - твердий сріблястий метал, вживаний для виготовлення сплавів і покриття металевих виробів. Щоб зміцнити сталь, до неї додають так звані легуючі елементи, зокрема хром (Знання.., 11, 1965, 9); У машинобудуванні дуже широко застосовується сталь, яка містить хром, ванадій, нікель, вольфрам та інші метали (Наука.., 2, 1959, 26); Рефлектор являє собою ввігнуте дзеркало, виготовлене з латуні або сталі, внутрішня поверхня якого покрита хромом або шаром алюмінію, що забезпечує добре відбиття світла (Підручник шофера.., 1960, 174).
2. М'яка тонка шкіра, вичинена солями цього металу. Глянув [Степан] по хаті.. і побачив під лавкою їхнього плетеного з очерету кошика. Там був хром і шевро (Кучер, Трудна любов, 1960, 145); Вечором прийшов Андрій Орлик, принісши з собою запах хрому. Чоботи на Андрієві аж горіли (Чорн., Визвол. земля, 1959, 208).
3. Жовта, оранжева, червона або зелена мінеральна фарба (окис цього металу або сіль хромової кислоти).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Хром | Хроми |
Родовий | Хрому | Хромів |
Давальний | Хромові, Хрому | Хромам |
Знахідний | Хром | Хроми |
Орудний | Хромом | Хромами |
Місцевий | на/у Хромі | на/у Хромах |
Кличний | Хроме | Хроми |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хром | хроми |
Родовий | хрому | хромів |
Давальний | хромові, хрому | хромам |
Знахідний | хром | хроми |
Орудний | хромом | хромами |
Місцевий | на/у хромі | на/у хромах |
Кличний | хроме | хроми |
хромовий
ХРОМОВИЙ, а, е. 1. Стос. до хрому, який містить хром (у 1 знач.). Хромовий галун застосовують у шкіряній промисловості для хромового дублення шкір і в текстильній промисловості як протраву при фарбуванні (Заг. хімія, 1955, 588); Хромова сталь; Хромові фарби; Хромова руда;// Пов'язаний з добуванням хрому та його обробкою. Хромовий завод.
2. Який здійснюють за допомогою солей хрому (у 1 знач.). Підошва [взуття] повинна відповідати природній формі ноги, бути особливо міцною, з одним чи двома шарами спиртового дублення. Верх із міцної.. юхти або чепрака хромового дублення (В дорогу, 1953, 21).
3. Зробл., пошитий з хрому (у 2 знач.). Ходить [Плахоття] завше в чоботях: узимку хромові, улітку - парусові (Жур., Нам тоді.., 1968, 17); Увесь він, мов пан-цирем, затягнутий чорною шкурою: на плечах лисніє кожанка, що блищить і тхне касторкою, галіфе теж спереду й ззаду щедро підшите ременем, на голові хромовий картуз (Стельмах II, 1962, 140).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хромовий | хромова | хромове | хромові |
Родовий | хромового | хромової | хромового | хромових |
Давальний | хромовому | хромовій | хромовому | хромовим |
Знахідний | хромовий, хромового | хромову | хромове | хромові, хромових |
Орудний | хромовим | хромовою | хромовим | хромовими |
Місцевий | на/у хромовому, хромовім | на/у хромовій | на/у хромовому, хромовім | на/у хромових |