хула
ХУЛА, и, ж., книжн. Те, що ганьбить, знеславлює, осуджує, кого-, що-небудь; осуд, ганьба. Хвали нікому, А кров, та сльози, та хула, Хула всьому! (Шевч., II, 1963, 254); Коли б усі одурені прозріли, Коли б усі убиті ожили, То небо, від прокльонів посіріле, Напевне б, репнуло від сорому й хули (Сим., Земне тяжіння, 1964, 15).
Нести хулу - ганити, ганьбити. [Маруся:] Василю! Змовчи, будь ласка, не неси хули... (Мирний, V, 1955, 98).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хула | хули |
Родовий | хули | хул |
Давальний | хулі | хулам |
Знахідний | хулу | хули |
Орудний | хулою | хулами |
Місцевий | на/у хулі | на/у хулах |
Кличний | хуло | хули |