цап
ЦАП, а, ч. 1. Самець кози. Валя виганяє з двору вівці, між ними цап (Вас., III, 1960, 326); Від сусіди вийшов з двору Здоровенний сивий цап. Вийшов, звівся дибки вгору І зубами гілку хап! (С. Ол., Вибр., 1959, 159); *У порівн. Стриба, як цап на городі (Номис, 1864, № 12494); Чужі пішли, але з Бекіром трудна була рада: він уперся, як цап, і лишився на ніч (Коцюб., II, 1955, 155); Він, мов той цап, буцнув головою і кинувся вниз (Чаб., Балкан. весна, 1960, 24); // Самець дикої кози, сарни; козел. Дикий цап кричав десь в лісі жалібно, різко (Фр., III, 1950, 433); // перен., ірон. Про чоловіка з неприємним, фальшивим голосом; про бородатого або старого чоловіка.
◇ Борода цапом - борода, яка формою нагадує цапину. Сурмач на березі сидить, грає. Перед ним уже стоять, завмерши, четверо бородатих людей.. Бороди широкі й різноманітні: лопатою, цапом, бакенбардами, але бороди всі солідні й укохані (Ю. Янов., IV, 1959, 44); Цапом стрибати - високо й незграбно стрибати; стрибати як цап. А тим часом [чорт] скік к одвірку - Ну цапом стрибати! З прогонича зуздрів дірку - Та й шморгнув із хати (Г.-Арт., Байки.., 1958, 74); Як з цапа вовни з кого - чого - те саме, що Як з цапа молока (див. молоко). Із нього науки, як з цапа вовни (Фр., IV, 1950, 226); Як з цапа молока див. молоко.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цап | цапи |
Родовий | цапа | цапів |
Давальний | цапові, цапу | цапам |
Знахідний | цапа | цапів |
Орудний | цапом | цапами |
Місцевий | на/у цапі, цапові | на/у цапах |
Кличний | цапе | цапи |