цибуля
ЦИБУЛЯ, і, ж. 1. Овочева городня рослина з їстівною цибулиною і їстівним трубчастим листям. - Борони боже... Лишимо й панові трохи земельки... на яку грядку, на цибулю, значить, чи що, щоб закришка була... та на крокет... (Коцюб., II, 1955, 390); - Та чого ти причепилася зі своїм сватанням? Потрібно воно мені, як собаці печена цибуля (Стельмах, І, 1962, 535); Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої.. цибулею (Шиян, Партиз. край, 1946, 115); Бачу, як мати шарує, ..як прополює, прочищає цибулю-сіянку, і весь час зігнута, зігнута, ніби кланяється землі (Гуц., З горіха.., 1967, 144); Цибуля належить до тих рослин, які з давніх часів відомі своїми цінними поживними і смаковими якостями, а також використовуються в народній медицині з лікувальною метою (Укр. біох. ж., XXVIII, 1, 1956, 11); // рідко. Головка цієї рослини; цибулина. Свікліцька повернулась з огорода [городу] й принесла тарілку перемитої місячної редьки та кілька цибуль з зеленим бадиллям (Н.-Лев., VII, 1966, 275); *У порівн. [Гострохвостий:] З цією не варт би й знакомитись [знайомитись], як я придивився при світлі: ніс як цибуля, а очі як у сови (Н.-Лев., II, 1956, 485).
◇ Любити, як собака цибулю див. собака; [Хоч] по три (по сім) за цибулю [продавати] - дуже дешево, майже даром. - Наб'є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (Крим., Вибр., 1965, 415); - Та мене ж, мамо, хвалити бога, ніхто не об'їхав білим конем,- сказала дочка,- але, мамо, сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить... (Н.-Лев., III, 1956, 13).
2. Входить у складені назви багаторічних травянистих цибулинних рослин родини лілійних. Білокорі берези оступили лісове болото із яскраво-зеленою жаб'ячою цибулею (Ю. Янов., Мир, 1956, 144); Морська цибуля є найсильнішою отрутою для щурів, у той же час вона відносно безпечна для людей і сільськогосподарських тварин (Профіл. захвор.., 1955, 128).
3. розм. Те саме, що цибулина 3. Шахтар.. вслухається, як цокає велика «цибуля» перед Деригузом на столі (Панч, І, 1956, 434); За величезний розмір і округлу хвостату форму ці годинники прозивали в народі «цибулями» (Смолич, V, 1959, 88).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цибуля | цибулі |
Родовий | цибулі | цибуль |
Давальний | цибулі | цибулям |
Знахідний | цибулю | цибулі |
Орудний | цибулею | цибулями |
Місцевий | на/у цибулі | на/у цибулях |
Кличний | цибуле | цибулі |