чалий
ЧАЛИЙ, а, е. 1. Сірий, сіро-коричневий (про масть коней). Старший лейтенант Воронцов їхав попереду на чалому, вкрай змореному коні (Ле, Мої листи, 1945, 114); І знає тільки чалий кінь та волошкова далечінь, які стежки, які дороги йому судилися в житті (Швець, Неспок. літо, 1959, 108); Іній зробив однієї масті бо-гунських коней. Вони мчали бадьорою риссю, всі чалі, і тільки клуби білої пари над ними говорили про довгий шлях (Довж., І, 1958, 151); *Образно. Гудуть дроти над полем чалим (Сос., І, 1957, 156).
2. у знач. їм. чалий, лого, ч. Кінь такої масті. Біля конов'язі стояли прив'язані кілька верхових коней та пара чалих у санях (Головко, II, 1957, 340); Машинами (не чалими! ) Дві греблі збудували ми (Іванович, Перебендя.., 1960, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чалий | чала | чале | чалі |
Родовий | чалого | чалої | чалого | чалих |
Давальний | чалому | чалій | чалому | чалим |
Знахідний | чалий, чалого | чалу | чале | чалі, чалих |
Орудний | чалим | чалою | чалим | чалими |
Місцевий | на/у чалому, чалім | на/у чалій | на/у чалому, чалім | на/у чалих |