чарка
ЧАРКА, и, ж. 1. заст. Велика (перев. скляна) посудина для пиття вина та спиртних напоїв; келих. Посуда була [у запорожців] вся дерев'яна: і чарки, й коряки - усе з дерева (П. Куліш, Вибр., 1969, 148); Ой, попович молоденький Книжки не читає: У шинкарки мед із чарки Звечора кружає (Щог., Поезії,. 1958, 479); Іфігенія тим часом бере велику чарку в одної з дівчат і фіал у другої, третя дівчина наливає їй в чарку вино (Л. Укр., І, 1951, 154).
◇ Переповнити чарку [терпіння] див. переповняти; Чарка [терпіння] переповнилася див. переповнятися.
2. Невелика посудина для пиття вина та спиртних напоїв. Левицький розливав по чарках настояну на кмині й анісі горілку (Тулуб, В степу.., 1964, 43); Він вийняв з чемодана пластмасові чарки, швидко й вправно налив у них пурпурове вино (Дмит., Наречена, 1959, 186); *Образно. Мене гнітить сіре одноманітне життя, а мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного, хочеться пити з повної чарки (Коцюб., II, 1955, 435); // Кількість напою, що вміщується в такій посудині. Великі слова - святі слова, а ви тільки хлиснули за їх. За такі речі по відрові, а не по чарці (Мирний, III, 1954, 289); Побалакаєш, вип'єш по чарці, потім - по другій, а далі пішло писати - і образ божий загубиш... (Коцюб., І, 1955, 451); Випита чарка ще дзвеніла в голові (Ільч., Серце жде, 1939, 218); В йому [курені] ми простяглися. Чекаючи Богдана та Дениса, І, випивши по чарці по малій, Пурнули стиха в свіжий сон ясний (Рильський, І, 1960, 170); - Вам треба випити, Андрію,- сказала Ольга,- ви дуже відстали від нас і цілком заслужили штрафну чарку, але я вас помилую і наллю звичайного келишка (Собко, Срібний корабель, 1961, 69); // Товариська зустріч, вечірка, де пригощають вином, спиртними напоями. Сіра біднота, вдови і сироти говорили йому добрі слова, бажали здоров'я і стиха запрошували сьогодні ж увечері на чарку (Стельмах, II, 1962, 135); // Заздоровна чара, що здебільшого супроводжується тостом. Лошаков перший підняв чарку за земство, за земських робітників (Мирний, III, 1954, 288); За край, де світ узріли ми, Зазнали щастя змалку, Покоштували втіх дітьми, Здіймаю повну чарку! (Граб., І, 1959, 275); // Те, що п'ють (вино та спиртні напої). Один голова одного колгоспу.. на Новий рік чекав з охотою, з радістю, з гускою, з пирогами, холодцем, з чаркою (Вишня, І, 1956, 393); - Оце і все, пане? - Оце і все, Сергію. Ще можу чаркою почастувати, випий на здоров'я (Стельмах, І, 1962, 44); // Те саме, що пияцтво. Скоріше б позбутися цього захисника, який носить в душі, напевне, тільки два почуття: пристрасть до чарки й гиденької помсти, - хоче, щоб усі люди мали погану хворобу (Стельмах, І, 1962, 640).
◇ Глушити чарку за чаркою див. глушити; Заглядати в чарку див. заглядати; Зазирати в чарку див. зазирати: Затоплювати (затопляти, затопити) розум (лихо, горе, сум і т. ін. ) у чарці див. затоплювати2; За чаркою - п'ючи алкогольні напої. Гнат почав учащати до корчми. В корчмі за чаркою він забував своє лихо (Коцюб., I, 1955, 26); Його скрізь по селу знали як чоловіка письменного.. А на язик собі вдався балакучий, а надто за чаркою... (Мирний, І, 1949, 257); Здіймати (здійняти) чарку див. здіймати; З чаркою не розминатися - нити, пиячити без упину. [Наталя:] На й грошей (Дає ). Пошли вартового купити горілки... Обидва з чаркою не розминаються... Хай нап'ються, поки поснуть, тоді я прийду... (Гр., II, 1963, 562); Не пішла чарка до рота див. піти; Перехиляти (перехилити) чарку див. перехиляти; Піднімати (підіймати, підняти, підійняти) чарку див. піднімати; Підносити (піднести) чарку див. підносити; Під чаркою [бути] - бути в стані незначного сп'яніння. Він був вже трохи під чаркою (Н.-Лев., V, 1966, 190); [Орлов:] Ми - солдати, і співаємо всіляких пісень, особливо під чаркою (Д. Бедзик, Ост. вальс, 1959, 6); - Тільки не думайте, що я під чаркою. Ані-ні! Ось давай дихну... (Кучер, Трудна любов, 1960, 388); По чарці (пити, випити і т. ін. ) - пити алкогольні напої з ким-небудь. - Тепереньки можна й по чарці,- сказав пан Зануда (Н.-Лев., III, 1956, 346); А по чарці?! треба конче!.. Ану, на та збігай, хлопче (Олесь, Вибр., 1958, 414); Вип'ємо, діду, по чарці, чи що (Ю. Янов., II, 1958, 187); Перепочити коням слід було, А мандрівцям перехилить по чарці І закусити щукою (Рильський, III, 1961, 299); По чарці дати (піднести і т. ін. ) кому - почастувати вином, спиртними напоями кого-небудь. - Ну, давай лиш нам, нене, по чарці, то, може, повеселішаємо (П. Куліш, Вибр., 1969, 133); Не одні старости заходили і до старого Дрота сватати Марусю,- так що ж? - Таточку мій ріднесенький! я їм,- каже,- піднесу по чарці! (Кв.-Осн., II, 1956, 65); Чарка за чаркою - уживається для того, щоб наголосити, що хтось дуже багато п'є спиртних напоїв, що пиятика, бенкетування саме в розпалі. Чіпка сидить з товариством за столом; чарка літає за чаркою, задурює їм голови (Мирний, І, 1949, 399); Семен пив чарку за чаркою. Корній не відставав (Л. Укр., III, 1952, 561); Сидить [Савка] над смаженим поросям, перекидає, не п'яніючи, чарку за чаркою, просторікує (Гончар, І, 1959, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чарка | чарки |
Родовий | чарки | чарок |
Давальний | чарці | чаркам |
Знахідний | чарку | чарки |
Орудний | чаркою | чарками |
Місцевий | на/у чарці | на/у чарках |
Кличний | чарко | чарки |