чемериця
ЧЕМЕРИЦЯ, і, ж. (Vertarum L.). Багаторічна отруйна трав'яниста рослина, що росте на низинах, заплавах рік і т. ін.; використовується в медицині. У древній Греції і Римі як лікувальний засіб дуже цінилась біла чемериця. Відомо, що вона - досить сильна отрута (Знання.., 10, 1965, 13); Як вже втих [адвокат], кажу йому причину своїх відвідин. Де-не-де! Крутить носом, як від чемериці (Март., Тв., 1954, 205); Запахло отруйною чемерицею, іржавим болиголовом, кислим корінням (Стельмах, II, 1962, 68); Похилилась на дуба ялина, Мов кохана хлопцеві на груди. По обох їх чемериця в'ється (Перв., З глибини, 1956, 118).
@ Чемериці об'їстися - одуріти. - Ти, парубче, може, чемериці об'ївся зранку? - гримнув на нього шинкар.- Я за тебе маю вкладати посуду? (Стельмах, І, 1962, 442).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чемериця | чемериці |
Родовий | чемериці | чемериць |
Давальний | чемериці | чемерицям |
Знахідний | чемерицю | чемериці |
Орудний | чемерицею | чемерицями |
Місцевий | на/у чемериці | на/у чемерицях |
Кличний | чемерице | чемериці |