чергування
ЧЕРГУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. чергувати, чергуватися. На світанку Дмитро повертався з чергування у колгоспній конюшні і засинав на годину (Чорн., Потік.., 1950, 296); Раціональне чергування діяльності і відпочинку, а також зміна одних форм праці іншими - важливий принцип високої працездатності людини, зайнятої напруженою розумовою працею (Наука.., 10, 1956, 16); Ландшафт лісостепу - парковий і характерний чергуванням лісі! й степу (Дерев. зодч. Укр., 1949, 7).
Здавати (здати) чергування див. здавати.
2. лінгв. Закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми слів і їхніх форм, взаємна заміна їх. Чергування голосних у коренях дієслів сучасної української мови служить одним із засобів вираження видових відтінків значення дієслівних форм (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 282).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чергування | чергування |
Родовий | чергування | чергувань |
Давальний | чергуванню | чергуванням |
Знахідний | чергування | чергування |
Орудний | чергуванням | чергуваннями |
Місцевий | на/у чергуванні | на/у чергуваннях |
Кличний | чергування | чергування |