чорнявий
ЧОРНЯВИЙ, а, е. Який має чорне, темне волосся; чорноволосий; протилежне білявий. Сонце червоним світлом осявало цю картину: його, стрункого й міцного,.. і її, що в образі білолицього чорнявого хлопця дивилась у простір засмученими карими очима (Коцюб., І, 1955, 344); За матір'ю вийшла дочка, така чорнява, як і мати, гарненька, з білим, трохи коротким лицем, з темними карими очима (Н.-Лев., III, 1956, 43); Тепер перед нами стояв блідий матрос, чорнявий і смаглявий, із затьмареними синіми очима (Ю. Янов., II, 1958, 54); // Чорного кольору; чорний, темний. Заграло, застрибало промінясте сонечко на рум'яному личку малого.., золотило чорняве м'яке волоссячко на його ненакритій голові (Мирний, І, 1954, 175); - Яванці - красивий народ, декого з них наче зроблено з золота, тіло так і сяє розкішними золотими фарбами.. Поміж них малаєць видається чорнявим жуком (Ю. Янов., II, 1958, 152); // Смуглявий. - Височенький та пряменький [капітан], як стрілочка, і уси є невеличкі; чорнявий собі на виду... (Кв.-Осн., II, 1956, 431); На обвіяному степовим вітром чорнявому обличчі Тимоша лежить тінь задуми (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 347); // у знач. ім. чорнявий, вого, ч. ; чорнява, вої, ж. Чорноволосий хлопець, чоловік; чорноволоса дівчина, жінка. [Василина:] Ну, а тепер признавайся по правді: принадила вже собі якого чорнявого? (Вас., III, 1960, 60); - Любив я досі білявих, а тепер чорнява чогось нависла на очі,- промовив Улас і нахабно подивився Лукині просто в очі (Н.-Лев., III, 1956, 341).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чорнявий | чорнява | чорняве | чорняві |
Родовий | чорнявого | чорнявої | чорнявого | чорнявих |
Давальний | чорнявому | чорнявій | чорнявому | чорнявим |
Знахідний | чорнявий, чорнявого | чорняву | чорняве | чорняві, чорнявих |
Орудний | чорнявим | чорнявою | чорнявим | чорнявими |
Місцевий | на/у чорнявому, чорнявім | на/у чорнявій | на/у чорнявому, чорнявім | на/у чорнявих |