чумаків
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чумаків | чумакова | чумакове | чумакові |
Родовий | чумакового | чумакової | чумакового | чумакових |
Давальний | чумаковому | чумаковій | чумаковому | чумаковим |
Знахідний | чумаків, чумакового | чумакову | чумакове | чумакові, чумакових |
Орудний | чумаковим | чумаковою | чумаковим | чумаковими |
Місцевий | на/у чумаковому, чумаковім | на/у чумаковій | на/у чумаковому, чумаковім | на/у чумакових |
чумак
ЧУМАК, а, ч . 1. На Україні в XV-XIX ст.- візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу. Іде чумак з-за Лиману З чужим добрим, безталанний, Чужі воли поганяє, Поганяючи, співає: - Доле моя, доле, Чом ти не такая, Як інша чужая? (Шевч., І, 1963, 252); Дивимось, а се чумаки з гори йдуть (Вовчок, І, 1955, 58); Іде чумак, іде козак Дорогою з Дону (Щог., Поезії, 1958, 66); Глянув Кайдаш на стіл: на покуті сидить чумак, з котрим він стрічався в Криму (Н.-Лев., II, 1956, 349); - Ну, звичайно, закохалась наша Варвара Павлівна, знову все пересолено. Чумак з возом перекинувся, як говорили у минулому сторіччі (Собко, Справа.., 1959, 178); *У порівн. Воли, підбившись по кам'янистій дорозі, понуро шкутильгали, а румуни в сіряках і високих чорних шапках брели з батіжками поруч возів, як чумаки (Гончар, III, 1959, 14).
2. Український народний танець. "Чумак". Танець виконують дівчина і хлопець. Перед початком танцю дівчина стоїть в останній лівій кулісі, а хлопець - у середній правій кулісі (Укр. нар. танці, 1969, 540); Поки люди "йшли козака", поки поважно, по троє против [проти] одного, водили "чумака", Дарки не було видно (Л. Укр., III, 1952, 671).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чумак | чумаки |
Родовий | чумака | чумаків |
Давальний | чумакові, чумаку | чумакам |
Знахідний | чумака | чумаків |
Орудний | чумаком | чумаками |
Місцевий | на/у чумаку, чумакові | на/у чумаках |
Кличний | чумаче | чумаки |