чурек
ЧУРЕК, а, ч. Прісний хліб у вигляді великих коржів, що випікаються на Кавказі і в Середній Азії. Чурек і сакля - все твоє; Воно не прошене, не дане (Шевч., І, 1963, 326); Вином і чуреком ти кошика сповни І в полудень в поле мені принеси (Нагн., Вибр., 1957, 301); А інші голоси перебивали: - Чурек гарячий! Чурек! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 215).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чурек | чуреки |
Родовий | чурека | чуреків |
Давальний | чурекові, чуреку | чурекам |
Знахідний | чурек | чуреки |
Орудний | чуреком | чуреками |
Місцевий | на/у чуреку | на/у чуреках |
Кличний | чуреку | чуреки |