шпари
ШПАРИ, шпар і шпарів, мн., розм. Те саме, що зашпори. Мовчки, незграбними пальцями, що ниють від шпарів, розстебую свого кожушка, розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки (Збан., Єдина, 1959, 12).
Шпари зайшли (позаходили) - те саме, що Зашпори зайшли (позаходили) (див. зашпори). Аж шпари зайшли - такий мороз (Номис, 1864, № 635); Спіткнулась [Маріка], голими рученятами в сніг, а він - кусать, а він - колоть. Насилу втекла. А в хаті довго і гірко плакала, дуючи на червоні пучки, що туди позаходили шпари (Вас., II, 1959, 211).
шпара
ШПАРА, и, ж. Вузький довгастий отвір; щілина. Надворі свистав вітер, віяв крізь шпари до хати і обдавав її холодом (Фр., І, 1955, 80); У сінях було темно, лише через шпари дверей падало світло й розганяло темряву (Кобр., Вибр., 1954, 126); Шумаков почув, що у шпару, вирізану в дверях для пошти, просунувся лист (Голов., Тополя.., 1965, 178); Деякі дошки в паркані світились широкими шпарами, крізь які видно було, як пораються на вже майже оголених грядках з закатаними руками сестри-послушниці (Вільде, Сестри.., 1958, 426); *У порівн. Інколи розривалися стіни й одкривали вузенькі ходи, як шпари, в яких з'являлись на мить хвилі дахів, зелені тополі й білі мінарети на тлі блакитного неба (Коцюб., II, 1955, 123); // Довгаста тріщина, розколина, заглибина на поверхні чого-небудь. Всім хотілося на власні очі побачити, як вибухатиме заклята скеля. Внизу метушилися підривники. Кожну шпару скелі заряджали амоналом (Баш, Вибр., 1948, 27); Балки кріплення вгинаються під тиском пливучої маси, і з усіх шпар цебенить холодна вода (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 97).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпара | шпари |
Родовий | шпари | шпар |
Давальний | шпарі | шпарам |
Знахідний | шпару | шпари |
Орудний | шпарою | шпарами |
Місцевий | на/у шпарі | на/у шпарах |
Кличний | шпаро | шпари |