шпориш
ШПОРИШ, у,ч., діал. Спориш. Він знехотя поплентався в двір і почав заганяти в хлів овечки, котрі розсипались по дворі і хапали зелений шпориш попід тином (Н.-Лев., VI, 1966, 308); Довга валка возів рушила по ледве помітній, зарослій шпоришем дорозі (Збан., Таємниця.., 1971, 450); *У порівн. У поросі люди, як той шпориш придорожній, затолочені сильним, багатим (Коцюб., II, 1955, 41).
шпорити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпорю | шпоримо |
2 особа | шпориш | шпорите |
3 особа | шпорить | шпорять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпоритиму | шпоритимемо |
2 особа | шпоритимеш | шпоритимете |
3 особа | шпоритиме | шпоритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шпорив | шпорили |
Жіночий рід | шпорила | |
Середній рід | шпорило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шпормо | |
2 особа | шпор | шпорте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шпорячи | |
Минулий час | шпоривши |