штиковий
ШТИКОВИЙ1, а, е. Прикм. до штик1. Штиковий хомутик; // Зробл., завданий штиком. Штикова рана; // Із застосуванням штиків (про рукопашний бій). Посеред плацу маячили гімнастичні пристрої та стояли, як примари, опудала, набиті соломою, на яких практикувалися солдати в штиковому бою (Добр., Ол. солдатики, 1961, 109); Білі не сподівалися на такий дружний натиск і зупинились. Червоноармійці вже не звертали уваги на кулі, а йшли в штикову атаку (Панч, В дорозі, 1959, 96); [Орлик:] Ми б'ємось день і ніч! Я втратив лік атакам, контратакам і рукопашним схваткам штиковим (Лев., Драми.., 1967, 83).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | штиковий | штикова | штикове | штикові |
Родовий | штикового | штикової | штикового | штикових |
Давальний | штиковому | штиковій | штиковому | штиковим |
Знахідний | штиковий, штикового | штикову | штикове | штикові, штикових |
Орудний | штиковим | штиковою | штиковим | штиковими |
Місцевий | на/у штиковому, штиковім | на/у штиковій | на/у штиковому, штиковім | на/у штикових |