штовханина
ШТОВХАНИНА, и, ж., розм. Безладний рух, штовхання в тісноті, в натовпі. Серед метушні, гамору, крику, страшенної спеки, штовханини, огидної вокзальної пилюки бігає дівчинка років шести (Тют., Вир, 1964, 161); Прокинувся я від штовханини в купе. Поїзд ще стукотів на стиках колій (Чаб., За півгодини.., 1963, 15); Софія Карлівна стояла сама собі серед вигону, стежачи з-під панами за штовханиною біля колодязя (Гончар, Таврія, 1952, 150).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штовханина | штовханини |
Родовий | штовханини | штовханин |
Давальний | штовханині | штовханинам |
Знахідний | штовханину | штовханини |
Орудний | штовханиною | штовханинами |
Місцевий | на/у штовханині | на/у штовханинах |
Кличний | штовханино | штовханини |