ятрівка
ЯТРІВКА, и, ж. Дружина чоловікового брата. [Соломія:] Здорова, сестро. [Настя:] Якая тобі сестра? Тілько що ятрівка. [Соломія:] Так хіба що? Чужі та й то кличуть одне другого сестрою, а ми ж з тобою жінки рідних братів
(К.-Карий, II, 1960, 178); Домаха нічого не знала про суперечку поміж братами і світом стала будити Пріську.- Вставай, Прісько, я вже затопила, - погукала вона на ятрівку (Л. Янов., І, 1959, 178).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ятрівка | ятрівки |
Родовий | ятрівки | ятрівок |
Давальний | ятрівці | ятрівкам |
Знахідний | ятрівку | ятрівок |
Орудний | ятрівкою | ятрівками |
Місцевий | на/у ятрівці | на/у ятрівках |
Кличний | ятрівко | ятрівки |