алхімік
АЛХІМІК, а, ч. Той, хто займається алхімією. Реторта з ртуттю була неодмінним предметом у лабораторії алхіміка (Рад. Укр., 15.V 1946, 2); Ця кімната чимось скидалась на житло чаклуна або потаємну лабораторію середньовічного алхіміка (Збан., Переджнив'я, 1960, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | алхімік | алхіміки |
Родовий | алхіміка | алхіміків |
Давальний | алхімікові, алхіміку | алхімікам |
Знахідний | алхіміка | алхіміків |
Орудний | алхіміком | алхіміками |
Місцевий | на/у алхіміку, алхімікові | на/у алхіміках |
Кличний | алхіміку | алхіміки |