АМБА, виг., розм. Уживається здебільшого як присудок у значенні, близькому до слів: кінець, загибель, смерть, капут. - Я ж казав, - сміявся Пархоменко, - що буде цареві амба! (Панч, О. Пархом., 1939, 52); - Земля селянам, фабрики робочим! Геть буржуазію! Паразитам амба! (Смолич, Мир.., 1958, 186).