анекдот
АНЕКДОТ, а, ч. 1. Коротке жартівливе (здебільшого вигадане) оповідання про яку-небудь смішну подію. Він усе розказував українські народні анекдоти, смішні, повні жарту (Н.-Лев., І, 1956, 442); У великі твори, наприклад романи, включають іноді окремі закінчені оповідання, казки, легенди, анекдоти (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 459); // Вигадка, жарт. Він довго сердився і спочатку навіть соромився їздити [на автомобілі], аж поки не звик і не перестав прислухатись до зауважень і анекдотів з цього приводу (Довж., II, 1959, 94).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | анекдот | анекдоти |
Родовий | анекдоту | анекдотів |
Давальний | анекдоту, анекдотові | анекдотам |
Знахідний | анекдот | анекдоти |
Орудний | анекдотом | анекдотами |
Місцевий | на/у анекдоті | на/у анекдотах |
Кличний | анекдоте | анекдоти |