армієць
АРМІЄЦЬ, йця, ч. 1. Той, хто служить в армії (в 1 знач.); військовослужбовець. - Прийшла, значить, революція.. - сидить Ілліч у Кремлі. Державою керує, мудрі справи вирішує, на білих шле червоних армійців воювати за свободу (Ю. Янов., І, 1954, 7).
2. дорев. Військовослужбовець армії (в 4 знач.); не гвардієць.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | армієць | армійці |
Родовий | армійця | армійців |
Давальний | армійцеві, армійцю | армійцям |
Знахідний | армійця | армійців |
Орудний | армійцем | армійцями |
Місцевий | на/у армійці, армійцеві | на/у армійцях |
Кличний | армійцю | армійці |