атрибут
АТРИБУТ, а, ч. 1. філос. Суттєва, невід'ємна властивість предмета або явища. Рух - атрибут матерії.
2. Ознака або предмет, які становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь. Скромність і строгість З Леніним завжди злиті. Скромність і строгість - Його атрибути святі (Забашта, Квіт.., 1960,155); Пальма стала в Туреччині символом родючості і атрибутом весільного обряду (Тулуб, Людолови, II, 1957, 286).
3. грам. Означення. Атрибут - термін, який широко вживається переважно в західноєвропейському мовознавстві в такому ж значенні, як і термін означення (Сл. лінгв. терм., 1957, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | атрибут | атрибути |
Родовий | атрибута | атрибутів |
Давальний | атрибутові, атрибуту | атрибутам |
Знахідний | атрибут | атрибути |
Орудний | атрибутом | атрибутами |
Місцевий | на/у атрибуті | на/у атрибутах |
Кличний | атрибуте | атрибути |