багровий
БАГРОВИЙ, а, е. Густо-червоний. Ой чого ти, роженько, сама в городі, Рожа моя повна, червона, багрова? (Чуб., III, 1872, 432); Підіймалося сонце над степ, Мов багровеє коло (Фр., XII, 1953, 514); Саїд схопився і щось хотів заперечити, а обличчя з блідого, втомленого зробилося червоним, аж багровим (Ле, Міжгір'я, 1953, 324); Місяць був багровий, немов увібрав у себе відблиски крові (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 30); // Густо-червоний з легким синюватим відтінком. Швидким рухом зняла [Настя] браслети і показала багрові синці від мотузків на руках (Тулуб, Людолови, II, 1957, 246).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | багровий | багрова | багрове | багрові |
Родовий | багрового | багрової | багрового | багрових |
Давальний | багровому | багровій | багровому | багровим |
Знахідний | багровий, багрового | багрову | багрове | багрові, багрових |
Орудний | багровим | багровою | багровим | багровими |
Місцевий | на/у багровому, багровім | на/у багровій | на/у багровому, багровім | на/у багрових |