байковий
БАЙКОВИЙ, а, е. Прикм. до байка2; // Зробл., пошитий з байки. У байковій юбці - Вона мені все на думці (Чуб., V, 1874, 403); Мати поправила байкову пелюшку, віддала дитину Мірошниченкові (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 218).
БАЙКОВИЙ, а, е. Прикм. до байка1 1. Ще в Греції існувала байкова традиція вже в VIII - VII ст. до н. е. (Ант. літ., 1938, 111).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | байковий | байкова | байкове | байкові |
Родовий | байкового | байкової | байкового | байкових |
Давальний | байковому | байковій | байковому | байковим |
Знахідний | байковий, байкового | байкову | байкове | байкові, байкових |
Орудний | байковим | байковою | байковим | байковими |
Місцевий | на/у байковому, байковім | на/у байковій | на/у байковому, байковім | на/у байкових |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | байковий | байкова | байкове | байкові |
Родовий | байкового | байкової | байкового | байкових |
Давальний | байковому | байковій | байковому | байковим |
Знахідний | байковий, байкового | байкову | байкове | байкові, байкових |
Орудний | байковим | байковою | байковим | байковими |
Місцевий | на/у байковому, байковім | на/у байковій | на/у байковому, байковім | на/у байкових |