баклажан
БАКЛАЖАН, а, ч. 1. Однорічна овочева рослина з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. Баклажани та перці більш вибагливі до тепла, ніж помідори (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 87); [Ликерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани (Кроп., II, 1958, 273).
2. Плід цієї рослини. Я ж полола й поливала твій город. Отже, будуть у тебе й сині баклажани, і огірки, і квасоля, і дині... (Тулуб, Людолови, І, 1957, 262).
3. рідко. Те саме, що помідор. На рундуках скрізь здорові купи червоних баклажанів (Н.-Лев., III, 1956, 264); На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять (Мик., II, 1957, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | баклажан | баклажани |
Родовий | баклажана | баклажанів |
Давальний | баклажанові, баклажану | баклажанам |
Знахідний | баклажан | баклажани |
Орудний | баклажаном | баклажанами |
Місцевий | на/у баклажані | на/у баклажанах |
Кличний | баклажане | баклажани |