баламутство
БАЛАМУТСТВО, а, с. Дії, поведінка баламута. - Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру (Стельмах, Хліб.., 1959, 245); [Калеб:] То мусить він із нею одружитись. Громада баламутства не попустить (Л. Укр., III, 1952, 66); - Баламутство припини, з голови Зіньку викинь (Шиян, Баланда, 1957, 217).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | баламутство | баламутства |
Родовий | баламутства | баламутств |
Давальний | баламутству | баламутствам |
Знахідний | баламутство | баламутства |
Орудний | баламутством | баламутствами |
Місцевий | на/у баламутстві | на/у баламутствах |
Кличний | баламутство | баламутства |