барабанити
БАРАБАНИТИ, ню, ниш, недок. 1. Бити в барабан. - Попереду барабанщик іде - чуєте, як барабанить? (Фр., IV, 1950, 89); Ми з сестричкою мирились - Барабаном ми ділились: Трохи я побарабаню. Потім дам сестричці Ані, Барабаню знову я. Потім - черга не моя... (Бойко, Ростіть.., 1959, 62); // перен. Голосно і без будь-якої майстерності грати на роялі, піаніно. [Товстоліс:] Я вчений. У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (Коч., II, 1956, 272).
2. Часто й дрібно стукати по чому-небудь. У вікна стиха барабанив дощ (Мирний, III, 1954, 235); Хмельницький барабанив пальцями по столу (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 252).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | барабаню | барабанимо |
2 особа | барабаниш | барабаните |
3 особа | барабанить | барабанять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | барабанитиму | барабанитимемо |
2 особа | барабанитимеш | барабанитимете |
3 особа | барабанитиме | барабанитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | барабанив | барабанили |
Жіночий рід | барабанила | |
Середній рід | барабанило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | барабаньмо | |
2 особа | барабань | барабаньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | барабанячи | |
Минулий час | барабанивши |